Дерево середньоросле, з широкопірамідальною середньозагущеною кроною, придатною для веретеноподібного формування. Зимостійкість вища середньої, стійкість до парші та борошнистої роси висока, до бактеріального опіку — ничжа середньої.
Цвіте в середні строки. Самобезплідний сорт. Добре утворює зав’язь при запиленні пилком Айдареда, Глостера, Спартана, Чемпіона.
У плодоношення вступає рано. Плодоносить дуже рясно. За даними польських дослідників (Ugolik М. та ін., 1995), його урожай на М 26 за схемою садіння 4 х 2,5 м уже на третій рік росту в саду становить 17,6, шостий — 51,3 т/га.
Лігол схильний до періодичності плодоношення. Тому ще молоді дерева потребують проріджування зав’язі та літнього, обрізування.
Плоди великі, одномірні, округло-конусоподібні, з ребристою верхівкою, зеленувато-жовті та інтенсивним червоно-карміновим розмитим рум’янком майже по всій поверхні. Шкірочка середньої товщини, щільна, гладенька, блискуча. М’якуш кремовий, щільний, дрібнозернистий, соковитий ароматний, відмінного кислувато-солодкого смаку.
Знімна стиглість настає наприкінці вересня. У холодильнику зберігаються до 6 місяців.